Засіб вбирається в пори цегли, бетону чи штукатурки й формує всередині стіни водовідштовхувальний бар’єр. Він закупорює капіляри, по яких волога роками піднімається знизу. Стіна віддає накопичену воду й поступово просихає, а нова волога вже не заходить. Працює там, де плівкові мазі зриває тиск води.

Як утворюється захисний бар’єр

Після нанесення проникаючої гідроізоляції активні компоненти разом із вологою заходять у пори та капіляри мінеральної основи. Усередині вони вступають у реакцію з компонентами бетону й утворюють малорозчинні кристалічні структури, які заповнюють частину мікропор і каналів, якими рухається вода. Через це проникність матеріалу для рідкої вологи зменшується, а захист формується не лише як поверхнева плівка, а безпосередньо в структурі основи.

Як стіна «дихає» та поступово сохне

Після нанесення вода в порах бетону або цегли працює як середовище, через яке активні компоненти проникають у капілярну структуру матеріалу. Усередині вони взаємодіють із мінеральними компонентами цементної основи та утворюють малорозчинні кристалічні сполуки, які частково заповнюють капіляри й мікропори — саме ними рідка вода найчастіше переміщується всередині стіни.

У результаті капілярне всмоктування та проникнення рідкої вологи суттєво зменшуються, але матеріал не обов’язково перетворюється на суцільну герметичну пластикову плівку. Частина порової структури залишається доступною для дифузії водяної пари, тому залишкова волога може поступово випаровуватися з матеріалу за умови нормальної вентиляції та відсутності постійного сильного припливу води.